Оборонка сегодня очень актуальна как сфера предпринимательства, и она невероятно стремительно развивается, ведь потребности военных — приоритет
Ворог за чисельністю й коштами нас переважає. Потреби армії настільки великі, що нам навіть разом з партнерами важко їх задовільнити повною мірою.
Проте лише в минулому році ми наростили нашу оборонку втричі, в цьому році ми можемо зрости ще в шість разів. При тому, упродовж 2023 року приватний сектор виріс відчутно більше, ніж державний. І нині по кількості підприємств складає 4/5 від усього ринку. Впевнена, в грошовому еквіваленті в перспективі приватний бізнес також переважатиме над держпідприємствами.
Ми очікуємо від бізнесу результатів — більше продукції для війська, швидших темпів виробництва і чесного ведення справ. Водночас намагаємось створити всі можливості для того, щоб цивільний бізнес, який зараз переживає не найкращі часи через певну неактуальність того, чим вони займалися в мирний час, мав можливість переходити на військові рейки.
Лібералізація законодавства
Українське законодавство поступово адаптується до умов воєнного часу. За останній рік ми пішли далеко від тієї важкозарегульованої системи, що була характерна для останніх десятиріч.
Мінстратегпром працює з Міноборони, в першу чергу, над поліпшенням і полегшенням взаємодії замовника — Сил оборони — з виробником. Упродовж минулого року збільшилася кількість українських виробів, допущених до експлуатації. Сформувався ринок, відповідно з’явився вибір. І держава тепер закуповує в українських виробників ті товари, які до того привозили з-за кордону. Всі профільні відомства України працюють над тим, щоб таких товарів ставало більше.
Для бізнесу йти зараз в оборонку — один із найбільш вигідних варіантів
Разом з Мінцифри розробили експериментальні постанови, які дуже полегшили життя виробникам дронів, до цієї системи залучили й виробників засобів РЕБ. Нині ми працюємо над схожим механізмом для сфери боєприпасів для того, щоб вони могли вийти в ринок.
Раніше дійсно ринок товарів оборонної промисловості був закритим, новим гравцям було важко туди потрапити. Нині це набагато простіше: кращі технічні характеристики разом з вигіднішою ціною дають більше шансів отримати замовлення.
З останнього — уряд вніс зміни до відповідної постанови й дали можливість підприємствам ОПК бронювати до 100% своїх працівників. Розроблено перелік критеріїв, вони максимально прості й зрозумілі. Підприємство ОПК має бути виконавцем або співвиконавцем державного оборонного контракту, і понад 50% від загального обсягу його виробництва складають товари, роботи й послуги оборонного призначення. І якщо виробник зможе підтвердити свою відповідність цим критеріям, він матиме можливість забронювати 100% своїх військовозобов’язаних працівників.
Антикорупційна інфраструктура
Оборонка — це завжди великі гроші. Відповідно, існують корупційні ризики.
Найбільше таких ризиків — у сфері держзакупівель. Міноборони як головний стейкхолдер в закупівлях товарів оборонного призначення проводить системну антикорупіцйну роботу. І чекає на повідомлення щодо конкретних випадків, у тому числі від виробників, що їх хтось примушує до різного роду незаконних фінансових взаємовідносин.
В цілому, я бачу в лідерах нашої країни, в очільниках оборонної галузі абсолютну нетерпимість до проявів нечесної гри й готовність протидіяти цим проявам.
Втім, існує аспект, на який варто зважати. Ринок — це завжди конкуренція, в тому числі, в ціні. Коли процес оборонних закупівель стане абсолютно прозорим: скажімо, є кілька продуктів, зі схожими технічними характеристиками й суттєвою різницею в ціні — когось однозначно не оберуть. І ці люди точно будуть казати, що це через корупцію. Це відбувається й зараз, але не так масово. Наведу приклад: є виробники боєприпасів, які не хочуть доводити свої вироби до певного рівня технічних вимог, які їм ставлять військові. Відповідно, їх вироби не замовляють. Але самі вони кажуть, що замовлень немає не через їхню невідповідність технічним вимогам, а через корупцію.
Ми їдемо до них, розбираємось і пояснюємо, що це не через корупцію, а через те, що ми дбаємо про військовослужбовців, в руках яких зрештою опиниться цей виріб. Підказуємо, що саме потребує вдосконалення.
Це не про корупцію, а про відповідність стандартам.
Я зустрічала кілька схожих кейсів. Тому хочу наголосити: перш, ніж говорити про корупцію, слід з’ясувати, чи точно це вона. А якщо стикаєтесь із конкретними випадками — одразу про це повідомляти Мінстратегпром, Міноборони і правоохоронним органам.
Контрактування
Найбільша проблема для виробників — практично відсутня можливість прогнозувати виробництво. Нестабільність та постійні перерозподіли бюджету, відсутність довгострокових контрактів.
Адміністративно процедура контрактування також ускладнена. Це особливо було помітно позаминулого року — для того, щоб законтрактуватися українському приватному виробнику, потрібно було пройти значно більше кіл пекла, ніж іноземному. Чому держзамовники обирали іноземного виробника — бо могли легко купити, просто отримавши комерційну пропозицію. В той час як українські виробники проходили цілий ряд комісій, доводили ціну і так далі. Та здебільшого, тоді й купити в українського виробника можна було небагато, тому що оборонка у 2022 році мала низькі показники.
Зараз Мінстратегпром разом з відомствами, які відповідають за закупівлі, працює над тим, щоб поставити українського виробника в пріоритетну позицію. Щоб отримати оборонний контракт, пройти бюрократичні процедури, поставити свою зброю для війська українському виробнику було простіше, ніж закордонному. Дуже важко працювати в рамках бюджетного року, коли йдеться про планування свого виробництва. Виробникам потрібні довгострокові контракти — 3−5 років.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль називає ключовим завданням на 2024 рік збільшення власного воєнного виробництва. Тобто, український виробник у пріоритеті.
Кредитування
Є певні обмеження по роботі банків на оборонку. Причин кілька: високі процентні ставки, недостатня застава. У випадку із представництвами іноземних банків — закордонний капітал, який просто не дає можливості працювати з будь-якими товарами, які мають відношення до виробництва зброї.
Тому створюємо можливості для співпраці банків та представників галузі ОПК. Для українських компаній — як новостворених, так і для тих, хто давно працює в галузі, створюємо нові програми кредитування.
Йдемо кількома шляхами вирішення проблеми:
— Пропрацьовуємо систему зниження процентної ставки для підприємств ОПК.
— Плануємо вирішити питання застави через вже існуючий державний механізм портфельних гарантій.
— Працюємо над програмою пільгового лізингу для приватних підприємств.
По цих напрямках уже співпрацюємо з Нацбанком, з приватними й державними банками, з відповідними профільними міністерствами. Вирішення цих проблем вимагають змін до певних нормативних документів та законодавчих актів.
Тут велика подяка Нацбанку, який дуже відкритий і підтримує у вирішенні цих проблем. Ми на фінальному етапі розробки однієї з цих програм — для компаній, які вже виконують замовлення для сил оборони й тих, які працюють над інноваціями. Прагнемо підтримати їх як коштами на розвиток, так і оборотними, які часто є проблемою.
Також для українських виробників дуже важливою є можливість завозити комплектуючі «в склад» без ПДВ — тобто на таких же умовах, як і під контракт. Тому що часто це дозволяє швидше відремонтувати зброю й техніку, або ж забезпечити додатковими одиницями поза чергою — коли це критично необхідно на фронті.
Це також питання і модернізацій, ремонту й покращення вже існуючих продуктів, які працюють на передовій. Це дуже неправильно, коли, щоб відремонтувати техніку, треба чекати декілька місяців комплектуючі під контракт — і весь цей час ЗСУ не може використовувати таку техніку. Працюємо над цим також.
Комунікація
З мого досвіду, у виробників виникає багато точкових проблемних питань саме від недостатньої комунікації. Комунікація відіграє зараз ключову роль у процесі розвитку нашої оборонної промисловості. Наведу кілька прикладів.
Комплектуючі. Не секрет, що більшість із наших виробників купують комплектуючі за кордоном. Цей ринок нестабільний, тому що на нього сильно впливають політичні відносини. Та коли заглибились в український ринок комплектуючих для дронів, у тому числі БпЛА, то знайшли багато класних виробників із якісними продуктами, які цілком можуть знадобитися виробникам дронів. Чому досі не знадобилися — тому що про них ніхто не знає.
І тому працюємо над створенням свого роду майданчика для комунікацій. Виробники зможуть із певної бібліотеки українських комплектуючих (перевірених, якісних) обрати ті, які їм підходять, зв’язатися з їх виробниками, познайомитись із товарами і, врешті, закупити ці складники для своїх виробів. Цей процес буде простішим, швидшим, менш ризикованим. Знов-таки, це плюс для нашої економіки, адже гроші залишаться в Україні.
Курс на те, щоб оборонка виробляла те, що потрібно для війська, а не військо купувало те, що є на ринку. Для цього виробник і кінцевий користувач його продукту мають взаємодіяти.
Щоб організувати систему такої комунікації, працюємо над запуском проєкту «Залізний полігон». Це не просто майданчик для випробування зразків зброї та військової техніки, це цілий процес тестування: необхідне обладнання для випробувань, набір критеріїв для оцінювання, військові фахівці, які надаватимуть свою експертну оцінку.
Таким чином, у виробника буде можливість показати свій виріб військовим і спитати: «Що треба допрацювати, щоб вам це було максимально корисно?».
Наприклад, нещодавно були проведені демонстраційні випробування роботизованих систем для медичної евакуації. Сім українських виробників показали свої продукти військовим медикам, відтестували їх на полігоні. Медики внесли свої корективи — сказали, що допрацювати й пояснили, які конкретно технічні характеристики їм найбільш потрібні. Деякі рішення народилися прямо під час цих випробувань.
Комунікація важлива в усіх сферах ОПК. Тому закликаємо виробників виходити з тіні, зв’язуватися з нами чи з Brave 1, знайомитись і старатися бути максимально корисними війську.
Технічні завдання. Разом з тим, виробникам необхідна чіткіша потреба від війська для того, щоб планувати свої майбутні вироби та розвиток свого виробництва.
Від нерозуміння цієї потреби в Україні є багато виробників, які не знали, куди рухатись, і зробили свій продукт (часто при цьому — цілком гідний), але потім з’ясувалося, що війську потрібно щось інакше.
Треба якісніша взаємодія. Технології на фронті зараз досить динамічні, і виробники готові під це підлаштовуватись і вдосконалювати свої вироби відповідно до потреб. Та для цього від війська їм необхідні змінні технічні завдання (а не сталі, як зараз) — як форма комунікації на рівні технічної документації.
Всі гроші зараз в оборонці
Для бізнесу йти зараз в оборонку — один із найбільш вигідних варіантів. Рано чи пізно, це зрозуміють усі, тому, поки ринок тільки почав розвиватися і є багато незайнятих ніш — саме час шукати своє місце.
Найбільш перспективний напрямок на сьогодні — це ринок комплектуючих. Це щось найпростіше, разом з тим і найпотрібніше. Комплектуючі, які українські виробники купують за кордоном, можуть робити українські компанії, зберігаючи робочі місця, підлаштовуючись якісно під виробника. Уже є позитивні кейси в цьому напрямку. Те ж саме можна сказати про боєприпаси — наприклад, корпуси під боєприпаси можуть робити й цивільні компанії, які мають відповідне обладнання.
Нам треба залишати бюджет всередині країни, нам важливо зберігати для людей робочі місця. Після нашої перемоги саме оборонка стане найуспішнішою галуззю економіки, яка дасть державі кошти на відновлення, а виробникам — вихід на світовий ринок із продуктами, які зарекомендували себе й довели свою ефективність. Які матимуть найвищу оцінку, яку тільки може мати сьогодні зброя.
Підтримувати оборонку — це, врешті, справа честі. Для кожного з нас.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
